Цього тижня ми усі були такі заклопотані репетиціями і виступами, що довелося поступитися п'ятикласникам зустріччю з полтавською поетесою Марією Бойко.  Та ми все ж змогли доторкнутися частини її творчості у понеділок і вівторок, виділивши час на бесіду. Про таких неймовірно обдарованих земляків слід знати, черпаючи у натхненному взірцеві сили до власного розвитку і волі до життя. Поетесу-піснярку, журналіста і громадського діяча полтавці лагідно кличуть Марійка Бойко, бо її талант, що почав втілюватися в поетичні рядки ще з юних літ, надихає багатьох на творчість і повноцінне життя. Марія, яка все своє життя протистоїть недугові, бере активну участь у численних культурно-мистецьких заходах на всеукраїнському рівні, де не втомлюється гідно оспівувати Полтавщину, звеличуючи її красу і мудрість талановитих людей.

Ім'я Марії Бойко занесено до "Енциклопедії сучасної України". Поетеса вільно пише українською та російською. Крім лірикиі пісенних текстів, створює сценарії й літературне оформлення театралізованих свят. ЇЇ творчість вже рекомендована до вивчення в школі за темою "Література рідного краю".  Поезія Марії Бойко-це мова її оточення, весь світ її друзів і недругів. В її рядках- щоденна сповідь. "До джерела поезії приходять не за визнанням чи вшануванням, а тільки ті, хто без неї гине від невтамованої спраги." 

Було приємно побачити, що ви дослухаєтеся до поетичного слова, розумієте образи і хочете мислити.

***            ***              ***             ***               

Коли карає нас Господь, то позбавляє розуміння,

благословляє він прозрінням--

                      і то найвища з нагород...

найбільша кара у житті-

     байдужість тих, кого ми любим....

***      ***     ***      ***       ***     ***     ***    ***

Я- просто людина, звичайна людина,

І вдячна за все, що я маю в житті...

Я дякую Богу за шлях той єдиний,

яким я з дитинства так мріяла йти.

Я дякую Богу за щастя любити,

за щастя всміхатись птахам навесні.

 Я дякую Богу за сонце і квіти,

за голос , що світу дарує пісні...

***   ***    ***     ***     ***     ***     ***     ***      ***

Не забувай, що буде ще весна,

Коли кохання запанує в світі.

Що діти наші- то весняні квіти

і що надія світу- то краса.

Не забувай ніколи рідну мову.

 Не забувай любити свою неньку,

Для неї ти усе іще маленький,

і  пісню її першу колискову.

Тебе од бід тяжких врятує Мати....

Не забувай про кроки свої  перші,

 Тому, коли ти виростеш нарешті,

 Бувай частіше в своїй рідній хаті.

Не забувай ніколи Україну,

її пісні і вроду калинову,

її людей і тепле рідне слово,

своє коріння і свою родину.

Не забувай ніколи ні про що,

аби за тим колись не жалкувати.

 Не забувай частіше усміхатись,

       всміхатись людям, просто, ні за що...

Серед сотень віршів Марійки Бойко вибрала для вас ці, щоб було легко відчути прості життєві істини, такі важливі для буття серед людей. Сподіваймося на майбутні зустрічі. Зростайте. працюйте над собою, нехай ніщо не стане на заваді на шляху до вашої мрії.

                                                                     З Добром-GV