Ще довго залишатимуться у пам'яті навіть тих, хто не був у Чорнобилі чи Припяті в 1986, тріскотіння лічильника Гейгера, правила поведінки у заражених радіацією  місцевостях та бажання влади замовчувати правду від народу своєї країни. Те, що сталося на ЧАЕС 33 роки тому - великий біль і понівечені долі, важливий і дуже гіркий урок на майбутнє. Аварія одержала  назву техногенної екологічно-гуманітарної катастрофи, яка вже назавжди ввійшла в історію нашої країни чорною сторінкою. Нажаль, людство ще не винайшло способів прискорити розпад радіоактивних сполук чи влаштувати щось більш ефективне для стримування випромінювання замість бетонного саркофагу над колишнім четвертим енергоблоком станції... Проте  ми маємо навчитися відповідально ставитися до своєї роботи і поставлених завдань, зважуючи рішення та прогнозуючи наслідки; звичайно ж, не все підвладно людині, але можна навчитися багатьом речам: наприклад, тепер ми точно знаємо, що наслідки такого впливу і масштабу не розбирають голіруч; що людський ресурс, як і природний,  слід берегти, а не вважати, що він- невичерпний; що замість того, щоб шукати, кого призначити  винним, слід негайно шукати спосіб вирішити проблему, а замість приховування фактів, можна звернутися за допомогою до небайдужих людей. 

Знайте історію, цікавтеся деталями, аналізуйте та робіть висновки на майбутнє. Хай ваше життя буде мирним, технічно-оснащеним, проте безпечним і зручним.