Купальські вечори оповиті легендами і міфами, як народними, так і літературними. Ця казковість пробивається з душі слов'янської, з наших традицій та загостренного відчуття справедливості, прагнення добробуту й незалежності. Якщо ви глибше поцікавитеся історіями, складеними навколо спроб заволодіти квіткою папороті, а відтак і неймовірними скарбами, то віднайдете безліч оповідок, в яких висвітлені теми щирої дружби та самовідданого кохання, зради та всепробачення, згубних звичок та безкорисної підтримки, спопеляючої ненависті та великої любові до ближніх, самого життя у всіх його проявах. Наука сверджує, що папороть не квітне, а можна лише побачити ілюзію, яку створюють своїм сяйвом спори, що розлітаються,- на це слід мати багато терпіння і гарну оптику на знімальній техніці. Але усі розповіді й легенди закликають не до буквального сприйняття описаних в них подій, а до усвідомлення того, що найважливішим скарбом у людському житті є щирі світлі почуття, здоров'я і сили, вміння будувати стосунки з близькими. Так склалося, певне, тому, що давнє липневе свято Купали, оповите віруваннями древніх слов'ян в надзвичайну силу природи та її єдність зі світом людей, переплетено з православними традиціями дня, присвяченого Іоану Хрестителю, та залишається прикладом можливості єднання і розвитку паралельно зі збереженням найкращого і доброго з досвіду попередніх поколінь.  

Тож, умійте бачити світ широко, цікавтеся історією, літературою, традиціями рідного краю. А сьогодні спробуйте відвідати якийсь із запропонованих заходів, щоб поринути в атмосферу чарівної, трохи містичної Купальської ночі, та не забувайте про пораду класика Миколи Гоголя залишатися собою за будь-яких обставин, зберігати себе і свій здоровий глузд, бо лише це дозволяє діяти проти нечистого і всілякої мани.    Гарного вечора, чистої води, ясного неба; загадайте добрі бажання і нехай вони обов'язково збудуться.