Після Першого уроку, маючи кожен свої певні враження, ви ще продовжували  обговорювати, але на занятті з вами, дорогі учні, я з'ясувала, що найпростіших, та все ж важливих завдань, ви якраз і не виконуєте. Прикро, та досі у більшості не заповнені щоденники інформацією що до назв предметів, імен вчителів ( а вам з людьми спілкуватися!). Не виконали ви і мого прохання "за вечірнім чаєм вдома" 1 вересня, а так і потім-- прочитати листа, який дістався вам у коробочці-сюрпризі (як же так: цукерки знайшлися, а слова і думки--ні? Дивина!) Деякі з вас все ж виправили ситуацію цього тижня. Дякую. Нічого не вартого вашої уваги, вам не пропонується, можливо, деяких речей ви не намагаєтеся зрозуміти чи дорости. Все-таки ще раз пишу для усіх

Молитву Антуана Де Сент-Екзюпері « Про мистецтво малих кроків»

«Господи , я прошу  не про чудеса і не про міражі , а про  силу кожного дня. Навчи мене мистецтву маленьких кроків . Зроби мене спостережливим  і спритним, щоб в строкатості буднів  вчасно зупинятися на відкриттях і досвіді, які мене схвилювали.

Навчи мене правильно розпоряджатися   часом  мого  життя. Подаруй  мені тонке чуття, щоб відрізняти  важливе від  другорядного. Я прошу про силу стриманості і помірності, щоб я по життю не пурхав і не ковзав, а розумно планував протягом дня, міг би бачити вершини і далі, і хоч іноді знаходив  би час для насолоди мистецтвом. Допоможи мені зрозуміти,  що мрії не можуть бути допомогою. Ні мрії про минуле, ні мрії про майбутнє. Допоможи мені бути   тут і зараз і сприйняти  цю хвилину як  найважливішу.

Убережи мене від  наївної віри, що все в  житті  має  бути гладко.  Подаруй мені ясну свідомість  того, що складнощі, поразки,падіння і невдачі є лише  природною складовою частиною життя, завдяки якій ми зростаємо і зріємо.

Нагадуй мені, що серце  часто сперечається з розумом. Пошли мені в потрібний   момент когось, у кого вистачить  мужності сказати мені правду, але сказати її люблячи . Я знаю, що  багато проблем вирішуються,  якщо нічого не робити, то ж навчи  мене терпінню. Ти знаєш,  як сильно ми потребуємо  дружби. Дай мені бути гідним цього найпрекраснішого і ніжного Подарунка Долі.

 Дай мені багату фантазію, щоб у потрібний момент, в потрібний час, у потрібному місці,   мовчки або промовляючи , подарувати комусь необхідне тепло. Зроби мене людиною, яка вміє достукатися до тих, хто зовсім  « внизу».

Убережи мене від страху пропустити щось у житті .

Дай мені не те, чого я собі бажаю, а те,що мені дійсно необхідне.

Навчи мене мистецтву маленьких кроків».  Є про що замислитися, що запам'ятати, чому навчитися. Оберіть кожен своє, найближче.. Я невпинно вірю, що саме ви, сьогоднішні учні, -- прекрасне майбутнє нашої країни, тож навчатися і пізнавати маєте лише найкраще і найважливіше.     З  Добром-- GV