Усі, хто долучився до перегляду вистави, сподіваюся, і зрозуміли постановку, і замислилися над основними думками Котляревського, які він намагався донести українцям, викриваючи гріхи та згубні звички людей, нагадуючи народні мудрі установки, але у дуже незвичний спосіб як за тих часів,  так і зараз: поєднавши бурлеск, пародію, застосовуючи травестію ( тонкощі літературних прийомів обговорите з Оленою Іванівною)

"Коли чого в руках не маєш,то не хвалися, що твоє;

що буде, ти того не знаєш, утратиш, може, і  своє."

".. і перше в волок подивися, тоді і рибою хвалися."

З урахуванням ситуації в країні , знову через 200 років актуально звучать слова:"І як війну вести без збруї, без війська, хліба, без гармат, без грошей?... Голови ви буї! Який вас обезглуздив кат? Не дуже хочете ви битись, а тілько хочете нажитись..."    

"Енеїда"- це поема-бурлеск про подорож і пригоди Енея, сина богині Венери і земного царя Анхиза (тобто гумористична поезія, де комічний ефект досягається тим, що героїчний зміст викладається навмисне заниженою мовою). Такий твір дуже складно представляти на сцені чи екранізувати, тому, сподіваюся, що ви звернули увагу не лише на спеціальні костюми з підкресленими принадами, а і на оформлення і рух сцени, чудові декорації, які працювали в кожному моменті, та їхні три рівні (земля, царина богів та верхівка небес, де проживав Зевес), роботу освітлювачів, хореографічні переходи між діями та сценами, велику самовіддачу акторів у відтворенні дійства на сцені. Спектакль, звісно ж, створено за мотивами твору І.П.Котляревського, тому трапляються сучасні вкраплення від режисера й акторів, які ви з легкістю вирізняли і сприймали за сучасний жарт, чудово підібрано і поєднано музику: від народних пісень до джазово-рокових композицій. В цілому, ніде не перетнуто межу, а отже, збережено особливості твору  для розуміння. Серйозні моменти самого твору змушують замислитися, чи змінилися ми, українці ,за 220 років з моменту написання "Енеїди"; бо троянці, які помандрували "нову землю будувати", пили, гуляли, веселилися до певного часу, допоки не довелося відстоювати свої інтереси, що , насправді, були зосереджені на бажанні відродження втраченої Батьківщини. "тож досить волочитись світом, сину, бери землі, будуй країну, і чітко досягай ти цілі..."

Постановка сценічної версії належить заслуженому діячеві мистецтв України Владиславу Шевченку, в ролях  Зевеса, Юнони, Ацеста, Латина й Амати ви змогли побачити заслужених артистів нашого театру- Олександра Любченка, Маргариту Томм, Олега Шеремета, Володимира Філатова і Тетяну Любченко.

Навчайтеся сприймати мистецтво театру. У сьогоденні, за умов технічного розвитку, це ще більш цінно і цікаво, аніж було за часів існування театру як практично єдиної цивілізованої розваги. Наприклад, у цій постановці, завдяки спецефектам світла у поєднанні з музикою вдалося відтворити більшість  подій шостого розділу "Енеїди" за 4-6 хвилин.

 Шановні батьки, дякую за підтримку виховання театральної  культури наших дітей, бо спостерігати довелося різних відвідувачів спектаклю (і школярів, і дорослих), та учні 9-В приємно вирізнялися поміж них навченістю бути уважними під час спектаклю, ввічливими що до інших глядачів, вдячними  акторам. 

GV