Шановні учні та батьки! Нажаль, знову змушена звертатися до вас з наполегливим проханням звернути увагу на організованість і поведінку учнів 8-В класу. Написано ще одну доповідну на клас та окремих учнів тепер вже вчителем Гриценко Вітою Віталіївною, яка викладає курс "Мистецтво". Зазначу, що терпінню та розумінню даного вчителя варто повчитися, але це вже була ситуація "краплі, що переповнила чашу..." В першу чергу, особисто мені прикро за те, що усі бесіди та заходи з учнями класу, які покликані виховувати і розвивати в них найкращі якості, перекреслюються картиною відсутності внутрішньої культури, елементарної взаємоповаги та враженням цілковитого невігластва, .... і так про увесь клас в цілому. Найбільше у порушенні поведінки серед усіх, зверхньому ставленні до оточуючих , порушенні статуту гімназії (зокрема, користування телефонами не за призначенням: грали в ігри, переписувалися) були зазначені четверо учнів: Анастасія Могильник, Єлизавета Калантай, Павло Тупікін, Світлана Герозіді, які сьогодні мали розмову з директором та , сподіваюся, зробили належні висновки що до свого перебування в  гімназії. Згадані учні мають завдання підготувати цікавий доступний матеріал і провести на його основі наступні уроки мистецтва. Думаю, це дасть змогу хоча б трохи зрозуміти, скільки часу і зусиль забирає підготовка урока у вчителя. Для усіх учнів класу нагадую наші внутрішні правила: найперше завдання і мета відвідування школи- навчання, здобування глибоких знань; життя у гімназії-різноманітне, насичене і цікаве, щоб встигати взяти для себе якомога більше гарного і важливого за роки перебування тут,- потрібна організованість і дотримання основних вимог необхідної дисципліни! 

Шкода, що найважливіше залишається непочутим. Припускаю,що в силу різних обставин, ви можете не опанувати широко той чи інший курс навчального предмету, але найважливіше для подальшого вашого життя і майбутнього суспільства-  навчитися бути Людьми, які вміють критично мислити, відповідати за свої вчинки, а ще краще прогнозувати наслідки своєї поведінки, які бажають пізнавати нове і не зупиняються у гідному саморозвитку. Продовжую вірити, що мрії батьків та вчителів про те, якими чудовими, освіченими, творчими та вмілими хочемо бачити сьогоднішніх учнів, обов'язково втіляться у реальному житті.  Вас, діти, завжди прошу поважати те, що робиться для вас і тих, хто працює біля вас і для вас, - з цього починається ваша самоповага та ставлення до світу.         -GV