Хочу поділитися коротко спостереженнями і враженнями. Під час екскурсії більшість учнів так чи інакше гортали сторінки книжечки, яку взяла з собою в дорогу Влада Валуєва (похвалилася, що це подарунок). Так приємно: наші діти вже доросли читати про приємні думки та враження, можливо, не завжди схожі на загальні, але взявши до уваги нове бачення сучасних письменників про гарне, тепле, людяне, вони обов'язково виростуть вдумливими і раціонально-чуйними(дивний мікс, згодна, але такий необхідний для сьогодення). "Теплі історії мрійника"...- чудова, чуйна книга замальовок на кожен день про усіх нас і про кожного. Я й сама якось провела більше 30 хвилин, читаючи цю збірку нарисів у книжковій крамниці, а потім іншу із серії "Теплі історії"..... Вірю, ми з вами на одній хвилі , це вселяє сподівання на краще....

В тему очікування свят пропоную "Час мандаринок" від Святослава Чернія

Найщасливіший період людини-життя. Найщасливіший день той, у якому стається диво. Найщасливіша пора--дитинство. Найщасливіше свято- коли отримуєш мандаринки. Байдуже,Новий рік це чи Миколая, Зіздво, а може, просто навіть вівторок. Мандаринки- це завжди свято.

Щороку все людство на планеті в період з грудня по січень очікує зимових свят. У кожного свої цілі й бачення прожиття цього відрізку часу, та всі без вийнятку радісно всміхатимуться при спогляданні мандаринок. Здається, звичайнісінький такий собі фрукт, кольору революцій чи кольору апельсинів, або ж навіть кольору маршрутного таксі, та це лише на перший погляд. Насправді людина дуже недооцінює таємницю мандаринок. Вони супроводжують її в житті, наче повітря.

Ось, наприклад, взяти мене і свято Миколая. П'ять років: конструктор і мандаринки. Шість років: іграшкова автівкаи і мандаринки. Дев'ять років: книжка і мандаринки. Після такого можна запідозрити, що в Миколая десь в Іспанії є власна ферма чи сади, де він це вирощує і завдяки своїй сумісній (зимовій) роботі просуває свій продукт на ринок. А як же тоді Дід  Мороз на Новий рік? Чотири роки: цукерки і мандаринки. Сім років: дартс і мандаринки. Десять років: я вже сам попросив мандаринок і побільше. Навряд чи Дід Мороз тут має свою частку. Він уже надто древній, аби займатися таким бізнесом. Та й при тій  іспанській спеці може розтанути. Що ж насправді  таке ці мандаринки? Це дитинство, фрукти, що завжди допомагатимуть нам залишатися дітьми.

Кілька років тому у Львові Януш Вишневський (польський письменник), незадовго до цих фантастичних свят, сказав:"Мандаринки завжди нагадуватимуть дорослим про часи страшенного дефіциту та невимовної радості. Коли три штучки можна було поділити на чотири особи та їсти три дні. І я б насправді дуже хоті, аби наші діти так само, як ми, щиро тішилися мандаринками, а не новим  айфоном, як це відбувається тепер"

Завжди відчувала і думала схоже до цього нарису, а виявляється, варто іноді щось залишати в записах, щоб знаходити однодумців, або людей "на одній хвилі з тобою". Тож, бажаю Вам усім завжди мати час і місце на мандаринки, їх чарівність, радість і тепло. Мрійте! Читайте! Відчувайте і діліться приємними відчуттями з близькими вам людьми!   З Добром--GV