Цього тижня говорили про гідність і свободу, про вікове бажання українців цих важливих умов для розвитку і самоствердження народу. Також, нажаль, говорили і про ганебні сторінки історії України - геноцид під час голодоморів. Найбільш вражаючим і жахаючим у цьому є те, що ситуація була створена штучно і спеціально спрямована на певні території. Щороку у четверту суботу листопада вшановуємо пам'ять жертв голодоморів, особливо 1932-1933 років. 

У четвер учні 9-В зустрілися зі співробітниками музею В.Г.Короленка, які проаналізували кращі приклади людської гідності та свідомої незрадливості поряд з народом відомого автора і його родини. Відкриттям став текст листа доньки письменника про ситуацію на Полтавщині та в нашому місті під час голодомору.

Учні 10-11 класів нашої гімназії провели захід при відеозв'язку з чотирма українськими містами, під час якого обговорили причини і наслідки того геноциду в різних регіонах України. Запалена свічка, хлібина, колоски пшениці як символи вшанування, а також промовлена разом молитва Блаженнішого Любомира за жертв голодомору стали моментом єднання всіх учасників.

МОЛИТВА БЛАЖЕННІШОГО ЛЮБОМИРА ЗА ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ

Господи Боже наш! Ми сходимося в цей день, щоб вшанувати пам’ять рідних нам людей, яким через голод відібрали Твій дар життя. Дуже мало можемо для них зробити – хіба згадати їх, поручити їхні прискорбні душі Твоєму Милосердю та схилити голову перед їхнім терпінням.
Але просимо Тебе сьогодні, щоб ми могли почути те, що вони своєю жертвою хочуть нам засвідчити, а саме, що такі трагедії – народовбивства, геноциди та інші злочини проти людства, можуть ставатися. В минулому столітті їх було чимало, але цей наш чисельно усіх їх перевищив. Невинні жертви Голодомору голосять до нас, що як довго люди не схочуть слухати Твоєї спасенної науки, буде спокуса тоталітарними і насильницькими засобами розв’язувати справи людського життя. Ми прохаємо Тебе сьогодні для себе і для грядущих поколінь про дар чуйності, щоб таку спокусу вчасно спостерегти, про відвагу її нап’ятнувати та про силу їй протистояти, а понад усе прохаємо Тебе: наповни наші і всіх людей серця тими чеснотами і благодатями, які потрібні, щоб та жахлива спокуса стала неможливою.
Господи Боже! За заступництвом Пресвятої Богородиці та всіх святих, яких видала наша Українська Земля, помилуй нас!
Господи помилуй! Господи помилуй! Господи помилуй!

Проаналізуйте історію своєї родини, віднайдіть найкращі приклади гідної витримки найважчих часів. Нехай подібні обговореним вчинки по відношенню до людей не трапляться ніде і ніколи, за жодних обставин. Задля цього варто навчатися і виховувати в собі кращі почуття та ідеї. Залишайтеся Людьми! Будьмо гідними України!