 9-10 березня кожен українець не залежно від місця його перебування згадує видатного поета і митця нашої країни- Тараса Григоровича Шевченка. Надзвичайно особливе ставлення до різнопланової творчості цього письменника буде зберігатися у щирих серцях людей, які не зважатимуть на біографічні факти з його життя, що дивним чином відкриваються все більше. Варто, щоб зростали ті люди, які розумітимуться на його творах та намагатимуться змінити життя на краще, щоб відомі цитати Т.Г.Шевченка перестали бути актуальними, а залишилися тільки художньою творчістю та відображенням історичного минулого. Хочеться вірити, що хоча б після 200 років з часу поетових мрій "врага не буде супостата" і не буде необхідності говорити про своїх "людей на чужині.." чи "чужих у своїм ріднім краї"... Традиційно нагадую один із найвідоміших заповітів Пророка і Великого Кобзаря своїм нащадкам:
Учітесь,читайте
І чужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь,
Бо хто матір забуває,
Того бог карає,
Того діти цураються,
В хату не пускають...
[.....] Отака-то наша слава,
Слава України.
Отак і ви прочитайте,
Щоб не сонним снились
Всі неправди, щоб розкрились...
[...] Обніміте ж, брати мої,
Найменшого брата,—
Нехай мати усміхнеться,
Заплакана мати.
Благословить дітей своїх
Твердими руками
І діточок поцілує
Вольними устами.
І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України,
І світ ясний,невечерній
Тихо засіяє...
Обніміться ж, брати мої,
Молю вас, благаю!
Знайте слово Шевченкове, відчуйте силу його поезії та не забувайте мудрість наших дідів! З кінця ХІХ століття не змінні та зрадливі діячі різних часів, а саме образ Шевченка надихав більшість пересічних українців, споглядаючи за їхнім життя з портретних зображень, обійнятих вишитими рушниками. Важливо те, що поет для них ніколи і не був "іконою", а був такою ж людиною, як і кожен, лише неймовірно талановитою, сміливою і щирою. Беріть до рук "Кобзар" і влаштовуйте домашні читання . Просто читайте, мисліть і шукайте спосіб жити краще не просто для себе, а всій Україні!
|
